Сексуальний лікнеп. Коли хочеться все знати

Ще зовсім недавно ця тема була забороненою і для літератури, і для публічних бесід. Але народ активно читав Мопассана, прилучався до самвидавній Камасутрі, а з появою перших відеомагнітофонів стали надбанням народу й заборонні фільми. |
У першу чергу, звичайно ж, книги. Особливо твори художньої літератури. Мопассан, Маркіз де Сад, і навіть "Співаючі в тернику" австралійської письменниці Колін Маккалоу - все це в юнацтві допомогло мені ознайомитися з забороненою темою.
У 16 років мій тодішній коханий відкрив для мене "1000 і 1 питання про це" Володимира Шахиджаняна, і ця книга надовго стала для мене настільною, втім, досі не втрачаючи своєї актуальності, завдяки гумору та іншого пізнавальному матеріалу.

Не менш популярні в сексуальному освіті і фільми, які можна розділити на дві категорії: еротичні і порнографічні. І в тих, і інших можна почерпнути щось корисне, наприклад, види любовних ігор, цікаві пози, в кінці кінців.
Правда не варто забувати, що у фільмах відбувається найчастіше дещо перебільшено. Все дуже красиво, голосно, бурхливо. Та й пози часом вимагають відмінної фізичної підготовки. |
До сучасних джерел інформації сексуального характеру можна віднести і інтернет. Знайти у всесвітній павутині можна все, що завгодно. Навіть додати до цього що-небудь складно.